Війна: психологічна безпека

Друзі! Ми постійно на зв'язку у нашій групі в фейсбуці, долучайтеся!

***

Про співпереживання та психічну стійкість.

Події, в яких ми живемо, впливають на нас. Перебуваючи тривалий час в стані стресу, ми до нього дещо адаптувалися. Але нові трагедії можуть вибити з рівноваги.

Любі батьки! Виховуючи у своїх малят людяність та емпатію, проявляючи співчуття до постраждалих людей, слідкуйте за своїми проявами.

Варто розмежовувати зовнішнє і особисте. Це дуже важливо для малят: вони не лише СЛУХАЮТЬ, що ви говорите. Вони ВІДЧУВАЮТЬ, як ви переживаєте всі ситуації. І вчаться.

Співчувати, бути людяними та стійкими, спроможними допомагати.

Або переживати за інших, “накручуючи” себе та підвищуючи свою тривожність. І вже не маючи сил ні на себе, ні на допомогу іншим…

Піклуємося про їхнє психічне здоров’я

***

З кожним місяцем ми міцнішаємо. Наші діти дорослішають щодня. І прискорює це війна.

Вже неодноразово ми чули відгуки від батьків, наскільки малята стали більш організованими, зібраними, самостійними. Та й дорослі по собі помічають, що просто розслабитися, як колись раніше, не виходить... Ця внутрішня напруга та постійна зібраність, тривожність - це нормальні явища, результат адаптації організму на тривалу непередбачувану подію.

Та цю напругу треба періодично "розріджувати" - і буквально теж (додержуватися питного режиму). Поглиблюйтесь у звичайні справи, грайте з малям, додавайте "до раціону" рухливі ігри, смішинки, навчайте (власним прикладом) з гумором реагувати на певні обставини, - дозволяйте собі емоції, і допомагайте в цьому дитині.

Зараз є особливо важливим не накопичувати в собі переживання. Тому придумуйте щодня цікаві п'ятихвилинки, аби "переключитися" на режим динамічної непередбачуваності спільно зі своїм малям. Дозволяйте собі екологічно визволятися від зайвої нервової напруги ;)

Бережіть себе.

Все буде Україна!

***

Любі батьки

Зараз саме час дещо нагадати)

Можливо, хтось по собі вже помітив, що настрій капризує, нерви можуть інколи не дослухатися мозку, поведінка малечі визиває роздратування,..

Справа у тому, що втома має властивість накопичуватися.

Сьомий місяць війни.

Дитина на «дистанційці».

Осінні дощі…

Різні побутові питання… У близьких «капризний» настрій через все це… І все треба розрулювати й залишатися «на плаву»

Обійміть себе хоч на хвильку

Відідвиньте клопоти та посидьте з малям за його улюбленою казочкою)

Дайте собі дві хвилини на подивитися на небо…

Здивуйте свої звичайні справи - зробіть шось неочікуване, що додасть Вам сили

Помічайте довкола ДОБРЕ

Ми живемо. Цінуймо це

***

Нашим дітям доводиться жити у цей час.

Безперечно, це залишиться у їхніх дитячих спогадах. Це впливає на формування їхнього характеру.

Любі батьки! Саме на вас вони дивляться, вашими проявами та емоціями наповнюються, вчаться у вас реагувати на непрості обставини.

Пам’ятайте про це

Тримайте рівновагу, діліться спокійною підтримкою та будьте впевнені.

***

Любі батьки! Зараз просто приділяємо спокійну увагу нашим малятам.

Переключення уваги, спільне складання якихось історій чи казочок з доброю кінцівкою, ігри на увагу, в кольори, відгадайки різні)) Рухи, підтанцюльки, позмагайтеся на присідання/борюкання - це теж важливо (спілкування, тілесна взаємодія)

І побільше О Б І Й М А Ш О К!

***

Діти все розуміють і відчувають.

Зберігайте спокій та рівновагу.

Обіймайте частіш малечу та близьких .

Знайдіть, чим їх відволікти чи зайняти.

Як відчуваєте тривогу - дихайте глибше.

Не забувайте пити достатньо рідини.

Бережіть себе.

***

Любі батьки! Ми всі зміцніли. Наші малята зміцніли.

Від деяких батьків я чую, що діти ведуть себе “як маленькі герої, організовані, слухняні”

Це надзвичайно важливо.

І це - завдяки ВАМ. Завдяки вашому розумінню, вашій мудрості та вашій силі.

Так, інколи може нахлинути тривожність, неспокій, страх. Це - нормально. Прийміть це на трошки, й відпустіть. Для допомоги - кілька вправ.

І, звичайно, обійми.

***

Любі батьки!

Малята відчувають вашу впевненість та вашу тривогу, вашу врівноваженість та знервованість.

Вони бачать та чують, що і як довкола. Вони своїм настроєм, своєю поведінкою транслюють це назовні.

Зара важливо їм створити умови, щоб їхні переживання НЕ НАКОПИЧУВАЛИСЯ всередині них.

Для цього використовуйте все, шо маєте під рукою: олівці, фломастери, воскові олівці - щоб можна було малювати не тільки плавно, а й різко; папір - і шоб малювати на ньому, і шоб рвати його; подушки - і шоб спати та обіймати, і щоб битися граючись та боксувати.

Рухливі вправи, стрибання, присідання наввипередки з вами (чом би й так? )

Покричіть, хто голосніше. Покричіть, хто довше (ви поняли - це і для вас теж корисно)

Якщо маля вередує - ДОЗВОЛЬТЕ йому випустити зовні напругу, потім - переключіть увагу, займіть чимсь цікавим, заспокойте.

Залишайтеся мудрими та врівноваженими

В жодному разі НЕ зривайтеся на малятах та близьких, краще - просто ОБІЙМІТЬ їх.

***

Шановні батьки! Стресові ситуації ще будуть. Це війна.

Будь ласка, беріть до уваги, що ви є прикладом для свого маляти.

Саме по вашим реакціям, поведінці, емоціям він формує свій поведінковий фундамент.

Від ваших реакцій зараз залежить його стресостійкість у житті.

Тобто, його здоров’я.

Це - ваша відповідальність.

І - батьківська мудрість

Пам’ятайте про це.

Ми зможемо все.

Тримаймося!

*** Практичний психолог Юлія Каяфюк. Звертайтеся.

На зв'язку фб, вб 380508098064.

Коментарi